Виртуальный музей
школы № 1, город Горловка
Вход в музей
Школа - наш рідний дім
Людина починається з добра,
Із ласки і великої любові,
Із батьківської хати і двора,
З поваги, що звучить у кожнім слові...
(Л. Забашта)
Дійсно, питання людяності, добра, взаєморозуміння хвилювали суспільство завжди, бо саме на цих засадах воно організоване. Тож цілком зрозуміло, що школа - один із основних чинників, що впливають на формування розумної, патріотично налаштованої особистості, яка зможе змінити світ на краще.
Горлівська середня школа №1, як відомо, відчинила свої двері дітям у 1936 році. Час великих звершень будівництва Дніпрогесу і Харківського тракторного заводу, загального трудового піднесення вимагав якісно нового підходу до навчання і виховання. Необхідно було сформувати спільноту ентузіастів, відданих Батьківщині і народові синів і дочок, здатних здолати всі перешкоди на своєму шляху. І тільки школа, як навчально-виховний заклад, могла вирішити ці проблеми. Це усвідомлював перший директор школи -
П. І. Бредун, людина чистої совісті, глибокого патріотизму, безмірної любові до дітей. На жаль, початок Другої світової війни зруйнував грандіозні плани молодого директора, бо він добровольцем пішов на фронт і загинув під Ленінградом у 1943 році.
У роки війни школа не виконувала свого призначення, використовувалася фашистами для господарських потреб. У післявоєнні роки наша школа стала школою-восьмирічкою, у якій навчалися також і діти-сироти, що перебували на державному утриманні у дитячому будинку.
У 70-ті роки школа стала десятирічкою, навчала і виховувала дітей відповідно до викликів суспільства. Директором школи на той час була призначена Катерина Іванівна Чуб, вчитель російської мови і літератури, ентузіаст і знавець педагогічної справи. Якраз у ті роки - початок 70-х рр. - реформувалась освітня галузь, бо країні потрібні робітники, інженери, будівельники, тобто ті, хто здатен будувати, відновлювати, створювати нове.
Старшокласники мали отримати не тільки знання з базових дисциплін, але й отримати певну робочу професію, попрацювати 2 роки на виробництві - і тільки тоді вступати до ВУЗу, чітко усвідомивши свій вибір.
Наша школа готувала майбутніх спеціалістів діловодства, редирентів, а згодом - в УПК - спеціальності малярів, слюсарів (хлопці),кулінарів.
Успішно працювали в цьому напрямку Сивак О. П., Тохтамиш К.А., Амеліна М.Н, тощо. Учні нашої школи активно брали участь у міських святкових заходах, зокрема стали переможцями у змаганні команд "КВН” СШ №1 і СШ №73 (1987 рік). Справжніми організаторами учнівського колективу на той період слід вважати піонервожату, а пізніше - заступника директора з навчально-виховної роботи Раєвську Т. Б., Сільченко А. Г., комсорга - учителя Ярову Л. І. Їхніми зусиллями було організоване привітання дітей, наприклад, з Новим роком, Різдвом, та ін. Активно працювали органи шкільного самоврядування, очільником якого був учень 10 класу Литвиненко Олександр. Сумлінної працею на уроках праці з учнями відзначала Галаган У. Г., що привчала дітей до порядку, доглядала разом з іншими за порядком у сквері Радянської Армії. Суспільствознавство викладав у старших класах учитель-фронтовик Добек А. Г., учителі української мови і літератури Снігова Є. І., Резніченко К. Д., які ділилися своїм досвідом з молодими колегами на той час - Плетньовою В. В., Шумаєвою Л. І. Команда учнів-олімпійців з української мови і літератури під їхнім керівництвом не один раз були переможцями: Задорожна А., Плашенко Ю., Дудко Ю., Чумакова Т. Неодноразово перемагали учні нашої школи в змаганнях-конкурсах, олімпіадах з іноземних мов: Гуржій Ю., Єфімов А., Грушенко Н., пізніше - Старовойтова О.
не можна не згадати тих вчителів, що забували про своє здоров’я, а вільний час віддавали дітям - Ніколаєва Ж. Л., Калюпсна І.Г., Стукалова Н. І., завуч протягом 20 рр. Петренко Т.В.
Плідно працювала завжди в нашій школі початкова ланка: Сніжко О.Г., Полякова С.С., Кочкарьова В.І., Сахарова М.А., а нині працюють й учні - Шеремет О.О., Солнцева Н.Г.
нову сторінку в історії нашої школи започаткував її директор з 1983 року Сушицький В.П., який з 90-х рр. став організатором співпраці нашої школи з учителями, представниками громадськості Великої Британії. Стажування учнів та вчителів, участь у роботі міжнародних організацій, проведення уроків у режимі online - все це стало можливим завдяки зусиллям директора школи, його заступників з навчально-виховної роботи.
Нині на порозі школи - молоде покоління, яке й буде продовжувати справу своїх попередників, адже процес навчання ніколи не закінчується.
